Як у Ковелі батьки називали дітей майже 200 років тому

70

Як у Ковелі батьки називали дітей майже 200 років тому

Матеріалом для дослідження слугувала «Метрична книга Ковельського римо-католицького костелу 1827 року».

Досліджувана пам’ятка містить записи про хрещення 127 дівчаток, для називання яких використали 57 жіночих імен. Середній коефіцієнт однойменності становить 2,23, що свідчить про досить значну різноманітність жіночого іменника, — пишуть «Хроніки Любарта».

Частотна п’ятірка представлена іменами Maryanna (19), Pawlina (8), Anna (7), Katarzyna (6), Julianna (6) та охоплює 36,2 % іменника. Частотність імені Maryanna в однокомпонентних іменуваннях, а також значна активність цього імені в двослівних іменуваннях може бути зумовленою особливим пошануванням Божої Матері та називанням дитини на її честь або з метою забезпечення Її заступництва. Продуктивними іменами стали оніми Wiktorya (4), Salomea (4), Julia (4), Józefa (4), Antonina (4), Aniela (4), Kamilla (3), Franciszka (3), Teresa (2), Petronella (2), Karolina (2), Johanna (2). Значну частину іменникá становлять одиничні імена Albina, Alexandra, Anastazya, Apolonia, Barbara, Balbina, Brygida, Celestyna, Dominika, Fabianna, Fawstyna, Emilia, Ewa, Eufruzyna, Marya, Regina.

Оригінальною особливістю досліджуваного іменника є наявність і значна продуктивність подвійних та потрійних імен. Як зазначає Н. О. Свистун, в Україні по два і більше імені давала дітям уніатська церква. Через два-три тижні після народження дитину хрестили (для порівняння, у православній традиції хрещення відбувалося через два-три дні після народження). Священники давали їй офіційне ім’я, зовсім інше, ніж те, що вибрав батько, голова сім’ї. У результаті цього дитина одержувала два імені: одне давали батьки, інше – згідно з християнськими «Святцями» – священник під час хрещення. Обряд хрещення за католицьким та греко-католицьким обрядами досі дозволяє називання дитини кількома іменами.

На думку І. Митнік, явище багатойменності виникло внаслідок співіснування дохристиянських та календарних імен, а після занепаду слов’янських імен компонентами таких іменувань виступали імена християнського походження. Вагому роль, на думку дослідниці, відігравала традиція успадкування імен або прагнення вшанування пам’яті предка, бажання довірити нащадка опіці кількох покровителів.

У досліджуваному іменнику наявні випадки іменування дитини двома іменами (21 номінація), зрідка – трьома іменами (3 іменування). Поєднання імен Antonina Franciszka, Anna Emilia, а також трьохонімне іменування Waleria Celestyna Petronella засвідчені для називання двох новонароджених, інші багатослівні іменування неповторювані, номінують одного носія. Серед компонентів таких іменувань переважають імена латинського, німецького походження: Emilia Wilhelmina, Eleonora Felixa, Olimpia Kamilla, Pawlina Klara. Частотними в подвійних іменуваннях є імена Emilia (Emilia Wilhelmina, Anna Emilia), Kamilla (Kamilla Sabina Agata, Kamilla Adelaida, Julia Kamilla), Maryanna (Maryanna Aniela, Maryanna Kazimierza, Maryanna Wiktorya), Pawlina (Pawlina Klara, Pawlina Lucia, Zuzanna Pawlina).

Називання дитини двома або трьома іменами було властивим для привілейованих мешканців міста Ковеля, 15 із 24 номінацій дівчаток стосувалися родин urodzonych, 8 – wielmożnych, 1 – slawetnych. У родинах pracowitych та uczciwych мешканців Ковеля випадків називання дівчаток двома або трьома іменами не виявлено.

Серед жіночих іменувань домінують імена латинського походження (Barbara, Celestyna, Dominika, Maryanna, Pawllina, Wiktorya), що зумовлено специфікою католицького церковного календаря, вагому частину якого становлять латинські за походженням імена, а також імена, що походять з німецької та інших європейських мов. Незначними вкрапленнями представлені імена грецького (Alexandra, Anastazya, Apolonia, Eufruzyna) та давньоєврейського походження (Anna, Ewa, Salomea), засвідчено також польськомовні антропонімні запозичення (Aniela, Franciszka).

«Метрична книга Ковельського римо-католицького костелу 1827 року» містить 143 записи про народження хлопчиків, для називання яких використано 84 імені, середній коефіцієнт однойменності становить 1,7, що свідчить про значну різноманітність іменника. До частотної п’ятірки чоловічих імен належать імена Jan (13), Józef (9), Karol (7), Alexander (5), Mikolaj (5). До частотних належать також імена Grzegorz, Нenryk, Wiktor (по три номінації), Adolf, Antoni, Felix, Joachim, Konstanty, Leon, Leonard, Ludwik, Michal, Pawel, Piotr, Stanislaw, Tomasz, Wincenty, Wladyslaw (по два називання). Імена Andrzej, Bonawentura, Dymitrz, Eustachy, Fawstyn, Floryan, Franciszek, Ignacy, Kajetan, Marcin, Onufry, Polikron, Roman, Stefan, Sylwester, Szymon, Wawrzyniec, Witalis, Wojciech, Xawery належать до одиничних в досліджуваному іменнику.

Значну частину чоловічого іменника становлять іменування дитини кількома іменами (41 номінація, 28,7 % від усіх номінацій), переважають двокомпонентні іменування (Adam Xawery, Alexander Dezyderyusz, Ludwik Felix), 5 іменувань складаються з трьох імен (Felician Lucian Nikodem, Andrzej Dionysy Wladyslaw, Leon Bazyli Grzegorz), засвідчене іменування з п’яти компонентів Leon Wincenty Józef Teofil Emanuel. Активні в подвійних номінаціях імена Adolf (Adolf Jan, Adolf Symforian), Jan (Jan Andrzej, Jan Antoni, Jan Szczepan), Józef (Józef Dionysy, Józef Gabryel, Józef Julian, Józef Stanislav, Oktawian Józef), Karol (Karol Adolf, Karol Makary), Mateusz (Mateusz Aloizum, Mateusz Michal), Stanislav (Stanislav Dionysy, Stanislav Felician, Stanislav Leopold). Більшість багатокомпонентних номінацій використано для називання дітей із родин wielmożnych мешканців Ковеля (21 номінація), 15 номінацій – із родин urodzonych, 2 випадки називання – з родин slawetnych, номінація Jan Antoni використана для називання дитини з родини pracowitych. Очевидно, не було заборони щодо називання двома або трьома іменами дітей із незнатних родин, проте називання дитини кількома іменами в переважній більшості випадків було привілеєм знатних та багатих мешканців міста.

Основу чоловічого іменникá цього періоду становлять імена латинського походження (Pawel, Roman, Sylwester, Wiktor), значна частина яких запозичена через європейські мови (Felix, Karol, Leon, Leonard, Leopold), часто такі іменування передані на польськомовний лад (Tomasz, Wawrzyniec). Запозичення з грецької та давньоєврейської мови представлені поодинокими номінаціями. Імена Kazimierz, Stanislav, Wladyslaw, Wojciech репрезентують незначну в кількісному плані групу імен давньослов’янського походження.

Отже, основу іменникá новонароджених міста Ковеля за 1827–1834 рр. становлять імена латинського та німецького походження, незначними вкрапленнями представлені давні слов’янські імена, канонізовані тогочасною католицькою церквою (Kazimierz, Stanislav, Wladyslaw, Wojciech). Навантаження імен частотної п’ятірки невелике, що свідчить про різноманітність міського іменникá католиків першої половини ХІХ століття. Оригінальність іменникá виявляється завдяки наявності багатьох малопродуктивних та рідкісних імен, які значно урізноманітнюють його. Імена новонароджених подано тогочасною польською мовою, проте трапляються випадки фіксації живомовних елементів в іменах: Stepan, Marya, Tekla, Onufry та ін.

Досліджуваний іменник відображає специфіку надавання імен на Волині в першій половині ХІХ століття, демонструє тогочасні антропонімні уподобання, засвідчує перелік імен, які надавали новонародженим у цей період. Іменник католиків міста Ковеля репрезентує традиції та специфічні особливості в називанні, зумовлені релігійним регламентуванням процесу іменування (можливість надання кількох імен новонародженому, вплив церковного календаря та вибір імені з усталеного переліку імен святих католицької церкви), а також антропонімними смаками та антропонімною модою (саме останнім фактором можна пояснити особливу популярність імен, похідних з європейських мов (Kamilla, Albina, Emilia, Adolf, Ludwik, Leopold)).

Проаналізований антропонімний матеріал дає змогу вивчити динаміку міського антропонімікону протягом 200 років, порівняти іменник першої половини ХІХ століття з іменником початку та середини ХХ століття (адже останній формувався без вагомого впливу календарного принципу та відображає антропонімні смаки та тогочасну антропонімну моду), простежити зміни в переліку активних імен та в їхньому навантаженні, зіставити іменники новонароджених католицького та православного віросповідання. У цьому вбачаємо перспективу подальших досліджень.